Увага! Відкрито в новому вікні. PDFДрукe-mail
Субота, 25 серпня 2012, 13:22    |

Майбутнє країни в наших руках!

IND_7844_1Ми 28 жовтня обиратимемо новий парламент. У кожного виникає просте запитання – чи варто витрачати час і йти в цей день на виборчу дільницю? Мовляв, все вирішено до нас і голос наш нічого не вартий. Повірте, якби це було так, політики не апелювали б до людей, не витрачали на передвиборчу кампанію колосальні гроші і не набридали б вам своєю рекламою з телеекранів. Насправді за своє життя кожен з нас в середньому зможе проголосувати за новий парламент близько десяти разів. Це не так і багато, тож не марнуйте свій шанс змінити Україну.  На питання, чи варто йти сьогодні на вибори, я даю однозначну відповідь – варто, якщо хочете позитивних змін. Як відомо, погану владу обирають хороші люди, які не ходять на вибори. Інша справа як і кого обирати.

Діюча Верховна Рада більше схожа не на парламент, а на закриту корпорацію партійних босів, які невідомо за якими критеріями формували виборчі списки. У більшості людей, які натискають сьогодні кнопки в залі під куполом, відсутнє почуття відповідальності перед виборцями. Та й де йому взятися, якщо вони сидять у депутатських кріслах по 10-15 років і вже не уявляють свого життя поза депутатством. При цьому вони віддані партійному начальству, з легкої руки якого отримали прохідне місце в списку.  Навіщо їм переживати за людей? Вважають, що зможуть ще раз прошмигнути в парламент під партійною парасолькою.

У свій час я відчув гіркий присмак такого лжепарламентаризму. Був обраний депутатом, але через кілька місяців відмовся від мандата. Просто побачив, що займаються там лише політичними торгами та бійками, а до реальних справ руки не доходять. Наприклад, я подав шість законопроектів. Пропонував навести лад у державних закупівлях, заборонити депутатам двічі поспіль обиратись до Верховної Ради, надати вчителям і лікарям статус держслужбовців. Усі мої ініціативи були провалені. Я зрозумів, що мені більше нічого робити на Грушевського і повернувся працювати в район.

На щастя тепер ситуація змінилась. Солдати партій складатимуть лише половину депутатського корпусу. Друга частина йтиме по мажоритарних округах і представлятиме мешканців територій. Замість колективної безвідповідальності матимемо персональну звітність перед людьми. Тепер не пройдуть відмовки, мовляв, я виконував волю партії. Депутат буде як на долоні. Більше не будуватиме космічні теорії про комунізм в окремо взятій країні, не займатиметься популізмом чи мордобоєм, не штовхатиметься біля трибуни, а захищатиме інтереси своїх виборців. Інакше не бути йому вдруге народним обранцем. Впевнений – у наступній Верховній Раді буде більше людей, які думатимуть не тільки про наступні вибори, але й про майбутні покоління. Є надія, що під впливом цих процесів зміняться і партійні ряди і хоча б на один крок наблизяться до справжнього народного представництва.

Сьогодні я йду в депутати, щоб принести позитивні зміни столиці і повернути Києву репутацію комфортного міста. Хочу аби тут жили наші діти, щоб вони ним пишалися, дорожили та любили рідне місто.

За плечима  маю 33 роки громадської та управлінської роботи в столиці. Половину цього часу – в Шевченківському районі. Для мене це було не просто місце роботи. В його розвиток я вклав увесь багаж знань, умінь, досвіду та часу. Вважаю, що не даремно. Район став кращим в Києві і досі міцно утримує пальму першості. Я отримав колосальний досвід, який важко з чимось порівняти. Чого тільки варті тисячі зустрічей з людьми – вчителями, лікарями, комунальниками, молодими батьками, літніми людьми. Інформація з перших вуст стала фундаментом плану стратегічного розвитку району і лягла в основу змін, які відбулись на нашій території. Можливо й не вдалося зробити все, що планував. Але сьогодні Ви самостійно можете порівняти, яким район був колись і яким став зараз.

Вибори – складний екзамен і для киян і для політиків. Щоб успішно здати цей іспит забудьте хоч на деякий час про принцип меншого зла. Обирайте тих, кому довіряєте. Тих, у кого за плечима реальні справи, а не пусті обіцянки. Зрозумійте, що зміни починаються в кожному з нас, а голосування на дільниці – перший крок до Києва про який ми усі мріємо. Повірте в себе, повірте в позитивні зміни, повірте в майбутнє Києва та країни. Тільки разом ми зробимо наше життя кращим!

 
АДРЕСНА ПРОГРАМА ДІЙ ВІКТОРА ПИЛИПИШИНА
Передвиборча програма Віктора Пилипишина
приймальні
 

Голосування

Чи готові ви взяти участь у експерименті – скинутися грошима, найняти іноземну кампанію і зробити кілька кілометрів дорожнього покриття? Таким чином, ми побачимо, чи реально зробити дорогу якісно і надовго, якщо робити її без «відкатів» і «на совість»




Результати
 
 
 
Університет третього віку

 

Відео

  

 

Останні коментарі

 

Творчість передусім!

Монолог

Во все века

Была Фемидой, Музой и Звездою,

Марией-матерью и Лыбедью-сестрою,

Носительницей доброты, любви,

И вечною дарительницей жизни,

А вы, великие мужи,

Презрев мои исконные деянья,

Одели на меня стальное одеянье,

И в руки дали щит и меч.

Зачем? Чтоб вас, мужи, беречь?

Чтоб неба синь мечом кромсать на тучки?

Тут вы, мужи, дошли до ручки.

Аве, Мария!

Иноземцева Лариса Михайловна, студентка Университета третьего возраста

Детальніше...    |   П'ятниця, 15 квітня 2011, 11:01
   
 

Корисні посилання

Персональний сайт Віктора Пилипишина

Блог Віктора Пилипишина на УП

 

Розсилка

 

Iм'я:

 

e-mail:

 

Вiдписатись

 
 
Форум активних Киян Форум активних киян Моє місто Моя карьера Мої розваги Спорт та туризм Моє авто Моя дача Смачненьке та корисне
Гаряча лінія
Телефон гарячої лінії громадського руху Кияни передусім!